На жаль, від нас нічого не залежить…

За період війни студенти фахового коледжу могли б навчатися у стінах свого улюбленого закладу, щодня бачитися з друзями та викладачами, обмінюватися думками, мріями та планами, дивлячись один одному в очі вживу, а не з екранів моніторів.

За період війни викладачі могли б розповідати теперішнім учням загальноосвітніх закладів про переваги навчання у Фаховому коледжі технологій, бізнесу та права Волинського національного університету імені Лесі Українки, а наші студенти показали б їм майстер клас із карвінгу – мистецтва художнього різьблення з овочів і фруктів.

За період війни директор фахового коледжу Станіслав Щеблюк міг би продовжити хорошу справу – підписання договорів про співпрацю та втілювати разом із колективом і здобувачами освіти намічені плани співпраці з різними об’єднаними територіальними громадами області та навчальними закладами.

За період війни ми могли б провести не одну конференцію, фестиваль чи спортивне змагання…

Це все ми могли б робити, якби не війна…

Але, як писала Ліна Костенко: «На жаль, від нас нічого не залежить…»

Тому пригадаймо найяскравіші моменти із мирного життя, коли ми могли все це робити!

Віримо в Збройні сили України та нашу перемогу!

Слава Україні! Героям слава!