Екскурсія Старим містом здобувачів освіти ФКТБП

Луцьк – це місто контрастів: тут є привид минулого і подих сучасного. В цьому вдалося переконатися здобувачам освіти першого курсу спеціальності «Правознавство» групи П-12.

Куратором групи Ольгою Кузьмич була проведена екскурсія Старим містом як форма і засіб освіти, виховання, задоволення духовних, естетичних, інформаційних потреб здобувачів освіти.

Сучасний вигляд міста сформувався під впливом багатьох історичних подій, десятків народів, які тут проживали, і господарів міста. Кожен, хто, хоча б раз побував у Луцьку, погодиться з тим, що тут є два світи, які гармонічно переплітаються і утворюють неповторну та самобутню картину Луцька.

Розпочали екскурсію з огляду історико-архітектурного заповідника Старе місто, де розміщені пам'ятки архітектури XII-XVIII століття. Найвеличнішою спорудою і візитівкою Луцька є замок Любарта. Замок має три вежі: Владичева вежа, де знаходиться арсенал та колекція дзвонів, вежа Любарта (В'їздна), там є виставка будівельної кераміки, і Стирова вежа.

Перша згадка про місто з'явилася в Іпатіївському літописі 1085 році, в той час коли точилися міжусобні війни між нащадками Ярослава Мудрого. Археологічні дослідження дають підстави вважати виникнення граду близько 1000 років тому, коли Володимир Великий приєднав Волинь до Київської Русі і збудував міцну фортецю. Князювання Любарта принесло багато змін у розвиток міста, зокрема тут були зосереджені всі органи управління: адміністративні, церковні, судові. Крім того, князь Любарт по-новому почав будувати оборонні укріплення, застосовуючи при цьому цеглу замість деревини. У такий спосіб фортеці ставали міцнішими і могли довгий час витримувати напади ворогів.

За часів правління литовського князя Вітовта до Луцька приїхало багато вірмен, які й були основними забудовниками всіх кам'яних споруд міста.

1429 рік для Луцька є значущим, так як тоді відбувся з'їзд наймогутніших монахів Європи з метою обговорення проблем захисту від османських завойовників. Через три роки після з'їзду луцькі міщани отримали магдебурзьке право, яке дещо пожвавило суспільно-політичне і економічне життя населення.

Під російською владою Луцьк перебував від 1795 до 1918 року. За цей час він був повітовим містом Волинської губернії.

Протягом XIX ст. остаточно зникають руїни старого міста і відбувається будівництво міста сучасного типу. Помітне економічне пожвавлення у Луцьку спостерігається в дев'яності роки минулого століття, коли було покладено гілку Південно-Західної залізниці. В історію Першої світової війни Луцьк ввійшов завдяки «Брусиловському» або «Луцькому прориву», коли в 1916 р. війська Західно-Південного фронту завдали нищівного удару німецько-австрійським військам. Після української революції 1917 року в Луцьку вперше замайорів синьо-жовтий прапор. В травні 1941р. Луцьк опиняється у вогні Другої світової війни – окуповане німецькими військами. За час війни місто зазнало значних руйнацій. У повоєнний період Луцьк поступово відбудовується й оновлюється. Місто переобладнується під важку промисловість Зі здобуттям Україною незалежности Луцьк зберігає провідні позиції в політичному, економічному, культурному та релігійному житті Волині. Місто — одне з найбільших у західній частині України Майже кожен лучанин або гість міста має у своєму резерві фото на фоні древньої фортеці, яка входить в десятку найдавніших споруд Західної Європи.

Наступною екскурсійною зупинкою був католицький собор Петра і Павла. Собор святих апостолів Петра і Павла, або Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла належали ордену єзуїтів і були збудовані для його потреб. Сьогодні колегіум використовують як навчальний заклад, а костел є кафедральним собором Луцької дієцезії. Головний фасад є найбагатшим за композиційною грою об'ємів, площин і кількістю осей. Вежі костелу мають різну форму — західна чотирикутна, а східна восьмикутна. Це є одна із загадок храму, оскільки таке розділення форм не відображає якогось функціонального чи архітектурного призначення. Головний фасад прикрашають 5 скульптур. Тут також містяться дошки з латинськими написами.

Не залишається поза увагою і Лютеранська кірха (пам'ятка XVII-XVIII ст.), яка надзвичайно містична у час сутінок. Кірху було збудовано у 1906 році як храм Луцької лютеранської громади. З часу побудови вона виконувала роль одного з головних храмів німецьких колоністів Волині. Однак у зв'язку з подіями Другої світової війни занепала. В радянські часи вона належала різним установам, головному архіву. Із розпадом Радянського союзу кірха була віддана громаді баптистів, які належно відреставрували споруду. Тепер вона є пам'яткою архітектури, силует якої займає вагоме композиційне та естетичне місце у загальному тлі Луцького заповідника.

Біля фасадної стіни кірхи 1 жовтня 2015 року відкрито пам'ятний знак волинським німцям — жертвам депортації 1915—1916 рр. до віддалених регіонів Російської імперії.

Завершували екскурсію біля будинку скульптора Миколи Голованя, неофіційно «Луцький будинок з химерами». Це архітектурна пам'ятка сучасності, розташована на території Історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» на березі річки Стир. Проєкт будинку розробив волинський архітектор Ростислав Георгійович Метельницький. Збудований скульптором Миколою Голованем. Подвір'я, стіни, дах будинку прикрашають кам'яні й бетонні скульптури різних стилів. На багатьох зображено міфічні (такі як Атлант, Феміда) та релігійні фігури (Христос, Богоматір, апостоли, янголи), алегоричні зображення (лицарі, леви, монахи), а також відомі історичні постаті, пов'язані з Луцьком — князі Любарт і Вітовт, Данило Братковський.

Частина Старого міста навіть сьогодні є своєрідною перепусткою в минуле, де можна уявити князівські з'їзди, історичні битви, ярмарки. Старе місто нагадує багато містечок Західної Європи, у якому, здається, зупиняється час.

Кожен здобувач освіти після проведеної екскурсії обов'язково знайшов щось особливе для себе!