Рубрика «Лабіринтами економічних вчень»

Український економіст світового рівня Михайло Іванович Туган-Барановський (20 січня 1865 р. — 21 січня 1919 р.) - перший економіст-східноєвропеєць, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків; професор, доктор  економічних наук.

Народився на Харківщині. В 1890 р. опублікував першу наукову працю «Вчення про граничну корисність господарських благ як причина їхньої цінності», а в 1894 р. - відому працю «Промислові кризи у сучасній Англії, їхні причини та вплив на народне життя», за яку отримав «безсмертя» в економіці.  1919 року став автором першого підручника з політичної економії.

М. І. Туган-Барановський був Міністром фінансів Української народної республіки у 1917 році. Став ініціатором створення Українського товариства економістів і його першим головою. Був засновником Національної академії наук України. Створив і очолив спеціальний Інститут економічної кон`юнктури, демографічний і кооперативний інститути.

Методологічно постійно працював зі вченими-бухгалтерами та дуже допоміг їм у визначені чистого прибутку, вилучених коштів. Він розробив класифікацію основних і накладних витрат, обґрунтував визначення величини валового продукту.

Наукова спадщина М. І. Туган-Барановського становить близько 140 праць, які охоплюють майже всі ділянки економічної науки. Його концепції стали підґрунтям проведення ефективної економічної політики, зокрема, на основі його концепції кон'юнктурних циклів у Франції діяв постійний комітет для передбачення промислових криз.

Михайло Іванович Туган-Барановський є гордістю українського народу!